свояцтво

свояцтво
-а, с.
1) збірн. Родичі не по крові, а по шлюбу.
2) Спорідненість, що виникає внаслідок шлюбу: стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "свояцтво" в других словарях:

  • свояцтво — Свояцтво: тут: спорідненість [54] …   Толковый украинский словарь

  • свояцтво — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • доводитися — I иться, недок., довести/ся, еде/ться, док., безос. Бути необхідним, неминучим у зв язку з певними обставинами. || Мати можливість. II джуся, дишся, недок. 1) ким. Бути комусь ким небудь (про спорідненість, свояцтво). 2) Пас. до доводити 1 4), 6) …   Український тлумачний словник

  • споріднення — я, с. Те саме, що спорідненість. || Стосунки між родичами людей, що взяли шлюб, а також стосунки подружжя з їхніми кровними родичами; свояцтво …   Український тлумачний словник

  • доводитися — I = довестися (бути потрібним, неминучим / можливим у зв язку з певними обставинами), траплятися, трапитися, випадати, випасти, припадати, припасти, приходитися, прийтися II (кому ким про спорідненість, свояцтво тощо), бути (ким, за кого), матися …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»